Сьогодні радіє 5 школа, та що там школа - весь Володимир-Волинський, адже повернувся додому, у рідне місто, один із найкращих вчителів, батько своїх дітей і, в першу чергу, захисник нашого краю, нашої батьківщини - Ярослав Ярославович Шкрамко.
Цілий рік його не було разом з нами, цілий рік діти та дружина сумували за батьком, і ось він повернувся. На щастя, більше не почує Ярослав Ярославович вибухів та посвисту куль.
До самого порогу рідної школи привезли воїна, якого зустрічав не лише весь учительський колектив ЗОШ № 5, а й друзі Ярослава, його мама, дружина й діти, старшокласники та його учні – сьогодні вони уже навчаються у 10 класі. В усіх на обличчях блищали сльози - сльози непідробної радості. Учні кинулись у обійми любому вчителю, кожен з присутніх намагався щиро обійняти, поплескати по плечу воїна-захисника, сказати кілька теплих слів, привітати з поверненням.
Хлібом-сіллю, в прямому значенні цих слів, зустріли Ярослава Ярославовича. Палкою промовою привітав героя з поверненням на рідну землю начальник управління освіти міста пан Здіховський, а директор ЗОШ №5 Ірина Ростиславівна Костюк зворушено привітала Ярослава Ярославовича і від імені педколективу школи вручила подарунок, та не стільки для вчителя-воїна, як для його діток: негоже батькові після довгої розлуки повертатися з порожніми руками, хоча й саме його повернення – найкращий подарунок для сім’ї, колег, друзів та учнів... Проте й самого Ярослава не залишили без подарунків:  квіти, кульки, цукерки передали тільки дещицю тієї радості, яку почував у серці кожний, хто завітав на шкільне подвір’я цього суботнього ранку.

Хтось крадькома витирав очі, ховаючи сльози. А коли машина з захисником від’їхала, раптом на землю упали перші великі краплі. Зворушене небо плакало…

Сьогодні й справді прекрасний день!

Вадим Міхалець, учень 9-А класу ЗОШ №5