Мозаїка учнівських вражень

Гадаю, у кожного з нас є приємні спогади та враження, якими хочеться ділитися, до яких не набридає повертатися, адже у них закладено стільки сонця і тепла, що душа сама тягнеться до них холодної днини. Приємно, що таким яскравим спалахом стала зустріч із Тетяною Птахою, котру наші учні охоче згадують. Власне, до Ваших послуг, друзі, - їхні спогади, відгуки та враження.

«Талант зцілювати словом…»

«Там схід сонця і захід душі…» Із такими словами  під тонку мелодію містичного глюкофона у мій світ завітала весна. Для кожного вона різна, проте для всіх й однакова – все квітуча та незрівнянна дівчина, яка своєю неземною вродою та неперевершеним  талантом (талантом зцілювати простих людей своїми палкими словами) змінює історію буття кожного. Вона немовби несамовита птаха, якій, окрім неба, більше нічого й не треба, яка  бачить перед собою лише одну мету – летіти все вище і вище. Вона - це Тетяна Птаха, одна із найкращих поетес сьогодення, переможниця всеукраїнських конкурсів із літератури та просто неповторна дівчина із дивовижними думками в голові.

 Народна мудрість повчає: «Краще один раз побачити, аніж сім разів почути!» Із такими гаслом та, звісно ж, хорошим настроєм я впевнено крокував у актовий зал своєї рідної школи, де мала відбутися зустріч із випускницею ЗОШ № 5 імені Анатолія Кореневського Тетяною Ткачук, усім відомою під псевдонімом Тетяна Птаха. Із перших же секунд я відчув приємну свіжість  та легесенький бриз ввічливості, які подарувала мені казкова усмішка юної письменниці. Подивившись їй у вічі,  я нарешті зрозумів, із чим дійсно можна зрівняти цю дівчину… Ви хоч раз дивилися на незнайому вам книгу, яку у це й же ж момент хотіли швиденько прочитати? Це ті відчуття… Вона є саме тим «новим», чого дійсно не вистачало нашому місту й світу в цілому.

Не відриваючи погляду, я щосекунди насолоджувався прекрасними нотами радості, що лунали із її ніжних вуст. Ця пісня була неймовірною. Ось тоді я вкотре відчув, що зовсім скоро втрачу свідомість й потраплю у той світ, де нині літає й Тетяна… Моя душа стрімко розцвіла… Нарешті прийшла весна!

Вадим Міхалець, 10-А

                                       «Ця дівчина пише серцем…»

Ще зовсім недавно у ЗОШ № 5 імені Анатолія Кореневського навчалася старанна дівчинка, яка цікавилася народними звичаями рідного краю.  Юнка здобула успіх  у різних сферах мистецтва, а саме: аматорський театр «Різнобарв’я», видання власної книги із пронизливою поезією, участь у міжнародному конкурсі віршів – усе це Тетяна Ткачук.

 І ось нарешті у нашу школу, де вже в актовому залі були зайняті всі місця дітьми та вчителями, завітала відома поетеса, акторка, жителька нашого історичного міста та просто хороша людина із цілеспрямованими думками – Тетяна Птаха. І ось у залі тиша… Я була в захваті від її глибоких думок.

Перше запитання, яке мене хвилювало: «Чому саме такий псевдонім обрала ця творча особа?»  На це гостя відповіла: «Птаха – це вже не людина, але ще не ангел…» Свою творчість вона спочатку викладала у соціальних мережах. Згодом її твори набули популярності і тоді вона задумалася над виданням власної книги. Презентація збірки відбулася 25 лютого у культурно -мистецькому центрі, де зібралися всі бажаючі ознайомитися із поезією новоствореної письменниці.

 На зустрічі Тетяна зачитала декілька своїх віршів із видання «Воля і висота». Усі із захопленням слухали поетичні рядки із її творів, які захопили серця навіть тих хлопців, які метушилися на останніх рядах. Я із впевненістю можу сказати, що ця дівчина пише серцем.

 Наприкінці зустрічі всі аплодували стоячи, кожен клас віддячив Тетяні подарунками, а бажаючі залишилися, щоб зробити фото на згадку.

 Отже, ця зустріч на кожного трішки вплинула, відволікла від справ, які завжди забирають наш вільний час. Я рада, що потрапила на цей захід, адже у Тетяни можна багато чого навчитися.

Алінка Шпаковська, 10-А

                            «У кожної людини своє небо…»

Правильно кажуть: «Перше враження завжди оманливе». На вигляд – звичайнісінька людина, а про те, що Тетяна Птаха чимось особлива, вказують, мабуть, її незвичайні очі та… зріст. Так, саме очі, глибокі і наповнені надзвичайною цікавістю.

 А чи знаєте ви, як чудово звучать власні вірші із уст Тетяни Птахи? Вона не читає їх, вона співає, наповнює любов’ю.

 Тетяна Птаха вважає, що найважливіші риси характеру людини – це щирість, доброта і безкорисливість. Саме такою є поетеса. На зустрічі було цікаво послухати  Тетяну Птаху, її глибокі, дуже філософські думки. Наприклад: «У кожної людини своє небо…»

 Вражає той факт, що Тетяна Птаха є учасницею аматорської театральної трупи «Різнобарв’я», за професією – соціальний педагог, учасниця та переможниця міжнародних конкурсів , цікавиться краєзнавством і в реальному житті – хороша, щира і відверта людина.
 Я пишаюся тим, що Тетяна Птаха – випускниця моєї школи, жителька мого міста і надзвичайно талановита українка!

Софія Тарасюк, 10-А

«Мрія та дія» - рецепт успіху  Тетяни Птахи

Нещодавно у моєму житті випала чудова нагода зустрітися із молодою поетесою нашого міста Тетяною Птахою (Ткачук). Її оригінальність, її своєрідність проявляються найперше у надзвичайному псевдонімі – Птаха. До того ж назва першої книги Тетяни, яку вона презентувала – «Воля і висота». На запитання, чому саме образ неба і птахи є таким близькийм, ми  отримали досить цікаву відповідь: «Бо це насамперед неземні символи, це птахи, ангели… Це щось значно більше за людей… Це вміння піднятися над ситуацією, над землею і побачити все взагалі з іншого боку… З висоти пташиного польоту». 

У її збірці є чотири душевні пори: зима, весна, літо, осінь. Для неї кожна з них означає щось особливе, щось неземне. Осінь – це розлука, якісь душевні поривання, розуміння того, що можна втратити насправді; зима – філософські думки; весна – надія; літо – тепло, справжня любов. Ви знаєте, чогось мене найбільше вразив вірш з осінньої пори – «Не можна втратити насправді дорогих». Він наче своїм звучанням проник в саму глибину мого серця. Під час його виконання юною поетесою плакати хотілось, напевно, не тільки мені.

 Її кредо «мрії і дії», за допомогою якого вона досягла таких успіхів, наче додали мені нової сили, бажання і натхнення все робити для того,  аби досягти своєї мети. Зустріч із нею стала для мене підтвердженням того, що я на правильному шляху. До того ж, неабияка гордість бере за те, що така талановита людина є випускницею школи № 5 міста Володимира-Волинського.

Анна Піскуровська, 10-А
 
 

«Вона летить до щастя з підтримкою сонячних промінчиків,

якими радо ділиться з іншими…»

Тетяна Птаха – незвичайна. У ній я знайшла споріднену душу…Звучить цікаво, проте можу пояснити. Її вірші дихають неординарними думками, вона шукає в людях щирість, сама при тому випромінюючи приємну сонячну енергетику. Що читалось з її застережень та відповідей - це те, що вона чимало пережила, життя показало їй багато різних ситуацій, проте вона навчилась обирати правильний шлях та йти по життю з вірою у серці, із сподіванням гарного майбутнього.

Її відповіді...Вона говорила знайомими думками, в деяких моментах це було цікаво, адже я зробила невеликий висновок, що якщо буду в деяких речах судити її по собі - це не буде великою помилкою. У неї гарні вірші, видно, що дівчина вкладала туди душу та щирі поривання, а ще дуже сподобались її винесення певних фраз з віршів, які авторка пояснює, як крилаті вислови.

Форма самої зустрічі вийшла досить цікавою – для цього наші вчителі обрали гарний час та місце. Ведучою цього заходу була вчителька української мови та літератури - Наталія Федорівна Самрук. Кажуть: «Як розпочнеш - так і піде», так от, з упевненістю можу сказати, що з цим завданням ведуча впоралась якнайкраще. Адже, дійсно, атмосфера підтримувалась хорошими та влучними запитаннями  Наталії Федорівни для новонародженної письменниці. Учні також мали змогу поцікавитись у Тетяни Птахи щодо її життя – це стало гарним досвідом спілкування дітей із письменницею. Таким чином, Тетяна на основі своїх досягнень у поезії показала нам хороший приклад, поділилась порадами та надихнула на політ в те небо, де сама літає.

Загалом, зустріч була дуже приємною, думаю, її книги та майбутній роман будуть досить цікавими для людей різного віку. Я характеризую її так: "Вона летить до щастя з підтримкою сонячних промінчиків, якими радо ділиться з іншими".

Іринка Гонтарук, 9-Б